Верифікація і валідація методів дослідження в медичній лабораторії

Чим верифікація відрізняється від валідації?

Верифікація — підтвердження об'єктивними доказами, що лабораторія досягає заявлених вимог до методу. Валідація — підтвердження об'єктивними доказами, що метод придатний для конкретного використання. Обидва терміни визначено в розділі 3 ISO 15189:2022 (переклад НААУ ЗД-08.01.42). Вимоги до них — у пунктах 7.3.2 і 7.3.3.

Перелік для валідації узято з примітки до терміну «валідація»: вимоги до методу можуть включати ці характеристики. Примітка до терміну «верифікація» описує її як процес, у якому лабораторія підтверджує, що встановлені вимоги до вимірювальної системи (наприклад, правильність, прецизійність, звітний діапазон) можна відтворити в ній до дослідження зразків людини. Набір характеристик лабораторія добирає за типом методу й призначенням результатів.

Коли метод верифікують, а коли валідують?

У Ф-08.13.33 НААУ розрізняє два випадки. Для офіційних методів у формі дають посилання на звіт про верифікацію, для нестандартизованих, модифікованих або розроблених методів — на звіт про валідацію (ІН-08.13.01 ред. 03 від 14.02.2025). Це узгоджується з 7.3.3 a).

Рекомендовані джерела методів названо в примітці до 7.3.1: інструкції до виробів IVD, авторитетні підручники й рецензовані журнали, міжнародні та національні стандарти й настанови, нормативні положення.

Як спланувати верифікацію?

Стандарт не задає кількості зразків чи серій. Обсяг має забезпечити постійну достовірність результатів, потрібних для клінічних рішень (7.3.2 c). Підтверджені характеристики мають відповідати призначенню результатів (7.3.2 b), а вимоги до одного показника можуть різнитися залежно від клінічного застосування (7.3.7.2 a).

1. Випишіть вимоги: характеристики з інструкції виробника чи методики й призначення результатів у вашій лабораторії.
2. Для кожної характеристики оберіть експеримент і критерій прийнятності та запишіть, звідки взято критерій.
3. Призначте виконавців, уповноважених на верифікацію (6.2.3, див. компетентність персоналу), і підготуйте матеріали: контрольні, калібратори, зразки.
4. Виконайте експерименти й порівняйте результати з критеріями.
5. Складіть звіт. Працівник із повноваженнями й компетентністю переглядає результати та фіксує, що вони відповідають вимогам.

Для кількісного методу характеристики зазвичай перевіряють так:

• прецизійність: повторні вимірювання контрольних матеріалів у різні дні, порівняння розкиду із заявленим;
• правильність: вимірювання референтного матеріалу чи зразка зовнішньої оцінки якості, порівняння з референтною процедурою;
• звітний діапазон: матеріали з відомими значеннями біля меж діапазону й перевірка, що результати вкладаються в критерії.

Для якісних методів замість числових характеристик оцінюють збіг із референтним методом, діагностичну чутливість і специфічність.

Що має бути у звіті?

Записи за 7.3.2 f) і 7.3.3 e) охоплюють вимоги, результати й заяву про висновок. Інструкція НААУ уточнює: у звіті мають бути мета й позитивний висновок про придатність методу на підставі експериментальних і розрахункових даних за обраними способами перевіряння та характеристиками. Практична структура звіту:

1. Мета, показник, матеріал, номер і дата СОП.
2. Обладнання, реагенти, калібратори, контрольні матеріали з номерами партій.
3. Характеристики, що перевіряють, і критерії прийнятності.
4. План експерименту: зразки, серії, дати, виконавці.
5. Результати та розрахунки.
6. Висновок: характеристики досягнуто чи ні; якщо ні, які заходи вжито.
7. Підпис уповноваженої особи й дата.

Якщо характеристик не досягнуто, у звіті записують вжиті заходи (7.3.2 f). Інструкція НААУ вимагає позитивного висновку, тож без нього метод до проекту сфери не вносять.

Для валідації додайте використану процедуру, особливі вимоги до використання й заяву про валідність з описом придатності. Перед поданням перевірте чотири речі: мета сформульована, критерії мають джерело, висновок спирається на критерії, дата звіту збігається з датою у Ф-08.13.33.

Як посилатися на звіт у Ф-08.13.33?

На кожен показник і метод оформлюють окрему форму Ф-08.13.33, а до проекту сфери вносять лише методи, які пройшли самооцінку. У полі «Дані верифікації методу» для офіційного методу вказують посилання на звіт про верифікацію з датою проведення. Для нестандартизованого, модифікованого чи розробленого методу в цьому місці форми заповнюють «Дані валідації методу» з посиланням на звіт про валідацію й датою.

Посилання на звіт обов'язкове: аудитор оцінює, як лабораторія перевіряє метод і його метрологічні характеристики. У прикладі інструкції вказано номер протоколу верифікації й місяць проведення. Виконавців беріть із матриці уповноважень. Назви показників і методів мають збігатися з проектом сфери (див. гід про сферу акредитації) і з СОП.

Що з тестами власної розробки?

Лабораторний тест власної розробки (LDT) потрапляє під 7.3.3 a) 1): метод, який запропонувала чи розробила лабораторія, валідують. Для таких тестів ISO видала окремий стандарт ISO 5649:2024. Його варто відкрити, коли ви розробляєте LDT. Вимоги до валідації для акредитації НААУ визначають ISO 15189:2022 і документи НААУ. Опишіть призначення тесту й особливі вимоги до використання (7.3.3 e): від них залежить, наскільки широкою має бути валідація (7.3.3 b). У звіті про валідацію LDT лабораторія визначає характеристики сама; у звіті про верифікацію вона порівнює результати із заявленими виробником.

У Регламенті ЄС 2017/746 (IVDR), стаття 5(5)(c), серед умов для виробів, які заклад охорони здоров'я виготовляє й застосовує лише у себе, названо відповідність лабораторії EN ISO 15189 або національним вимогам, зокрема щодо акредитації. Це вимога права ЄС до закладів у ЄС. Для акредитації в НААУ орієнтиром є ISO 15189:2022.

Що пов'язано з верифікацією?

Після підтвердження характеристик метод описують у СОП (7.3.6). Невизначеність вимірювання оцінюють за 7.3.4 (див. гід про невизначеність вимірювання), референтні інтервали й межі клінічного рішення — за 7.3.5. Це окремі вимоги. Стабільність методу в роботі щодня підтверджує внутрішній контроль якості (7.3.7). Якщо виробник переглянув інструкцію чи методику, оцініть, чи потрібна повторна верифікація й у якому обсязі (7.3.2 e).

Як допоможе Діагност-Лаб

Діагност-Лаб розробляє СОП на методики досліджень. Експерти допоможуть узгодити СОП з тим, що лабораторія вказує у Ф-08.13.33: виконавцями, обладнанням, контролем якості та звітом про верифікацію чи валідацію. Формат — виїзд у лабораторію або онлайн.