Як верифікувати референтні інтервали виробника й записати межі клінічного рішення за пунктом 7.3.5

Верифікація референтних інтервалів виробника — це перевірка, що значення з інструкції до набору реагентів підходять пацієнтам вашої лабораторії, і запис рішення. Пункт 7.3.5 ISO 15189:2022 дозволяє використовувати інтервали виробника, якщо лабораторія верифікувала популяційну базу цих значень і визнала її прийнятною. Кількість обстежених і статистичний критерій стандарт не називає: спосіб обирає лабораторія й обґрунтовує його в процедурі.

Що вимагає пункт 7.3.5

Біологічний референтний інтервал — інтервал розподілу значень, отриманих із біологічної референтної популяції; зазвичай це центральні 95 % значень. Межа клінічного рішення — результат дослідження, який вказує на вищий ризик несприятливих наслідків або є діагностичним для конкретного захворювання. Пункт вимагає визначити обидві величини, якщо вони потрібні для інтерпретації результатів, і довести їх до користувачів.

Терміни «нормальний діапазон», «нормальні значення» й «клінічний діапазон» стандарт вважає неоднозначними й не рекомендує. У довідниках і звітах пишіть «референтний інтервал».

Як верифікувати інтервали виробника

Алгоритм складається з шести кроків. Стандарт не визначає ні кількості обстежених, ні критерію прийняття, тому лабораторія вибирає спосіб і записує обґрунтування.

1. Зберіть вихідні дані: інтервал, одиниці, тип зразка й метод з інструкції (версія й дата), опис референтної популяції виробника — вік, стать, кількість, регіон. Якщо виробник популяцію не описує, верифікувати нема що: запросіть опис або оберіть інше джерело.
2. Порівняйте з пацієнтами лабораторії: вікові групи, стать, вагітні, амбулаторні й стаціонарні, регіон. Якщо інструкція дає один інтервал для всіх, а ви обслуговуєте дітей чи людей похилого віку, потрібні додаткові джерела.
3. Перевірте відповідність методу: інтервал може залежати від типу первинного зразка й процедури дослідження. Інший реагент, аналізатор чи зразок (сироватка або плазма) означає нову перевірку (підпункт c).
4. Оберіть спосіб підтвердження з таблиці нижче й обґрунтуйте вибір. Критерій прийняття зафіксуйте до початку перевірки.
5. Запишіть рішення: джерело, версія, висновок (приймаємо, приймаємо зі змінами, не приймаємо), хто ухвалив і коли.
6. Внесіть інтервали в лабораторну інформаційну систему й бланк звіту, переконайтеся, що значення в системі збігаються із затвердженим переліком, і повідомте клініцистів про нові чи змінені значення.

Способи підтвердження за зростанням трудомісткості:

Як записати межі клінічного рішення

Межі клінічного рішення зазвичай беруть із клінічних настанов, консенсусів чи рекомендацій виробника. Для кожної межі запишіть документ, його редакцію й дату та звіти, у яких вона виводиться. Перед використанням межі з настанови перевірте, що ваш метод вимірює ту саму величину в тих самих одиницях. Межі для терапевтичних препаратів називають терапевтичним діапазоном. Коли настанова змінюється, підпункт b вимагає переглянути межу й повідомити користувачів.

Де інтервали мають бути видимими

У звіті про результати мають бути біологічні референтні інтервали, межі клінічного рішення або діаграми, які їх підтверджують, якщо це необхідно (7.4.1.6, підпункт h). Списки й таблиці інтервалів стандарт дозволяє розсилати користувачам. Джерело інтервалів вказуйте в стандартній операційній процедурі (СОП) на методику (пункт 7.3.6). Якщо один показник вимірюють на кількох аналізаторах чи різними методами, за пунктом 7.3.7.4 оцініть вплив відмінностей між ними на інтервали й межі та повідомте користувачів про клінічно значущі розбіжності.

Що зробити лабораторії

1. Складіть перелік показників, за якими використовуєте інтервали виробника, і зберіть для кожного інструкцію з версією.
2. Верифікуйте насамперед ті показники, де помилка найризикованіша для пацієнтів, зокрема з діагностичними порогами й для дитячих та вікових груп.
3. Опишіть у процедурі спосіб верифікації й критерій прийняття, щоб однакові випадки розглядали однаково.
4. Додайте в контроль змін перевірку впливу нового реагенту, аналізатора чи зразка на інтервали й межі (верифікація методу за 7.3.2).
5. Призначте дату наступного перегляду інтервалів і відповідального.
6. Зберігайте протоколи верифікації й листування з виробником поруч із СОП на методику.
7. Для досліджень «є ознака чи немає» опишіть у процедурі, яку ознаку лабораторія вважає референтною і як повідомляє про неї користувачів (підпункт d).

СОП на методики з указаним джерелом референтних інтервалів ми розробляємо в межах послуги розробка СОП, а загальні принципи верифікації описано в гіді про верифікацію і валідацію методів.